Від імперської марки до символу Української державності

Київський тип (Київ II):

• Геометрія бокових зубців: На відміну від подільських, тут бокові зубці йдуть строго паралельно центральному стовпчику, мають чітку лінійну форму і лише на самих кінчиках акуратно загинаються всередину, утворюючи класичний витончений силует київських штампів. 
  
  
  
• Основа Тризуба: Нижня частина (ніжка) має прямокутну, рівну та стійку основу, без характерних для Поділля сильних звужень чи трикутних зрізів. 
• Колір фарби: Хоча київські наддруки найчастіше асоціюються з чорною друкарською фарбою, саме для випусків Київ II та Київ II-а використання темно-фіолетової (іноді з нафтовим чи чорнильним відтінком) фарби було абсолютно стандартною практикою.

Історична цінність екземпляра

Київський поштовий округ був головним і розпочав масове таврування у серпні 1918 року. Оскільки 1 рубль був високим номіналом для того часу, такі марки часто використовувалися для великих поштових переказів або посилок. Особливу колекційну цікавість тут викликає саме те, що марка беззубцова (імперфорована)

Перед вами — класична марка Російської імперії, випущена для поштового зв'язку на поч. XX століття. Вона має стандартний дизайн з гербами та написами кирилицею, але… щось тут не так! 😮 Марка здається "звичайною", але на ній надрукований тризуб — символ, який став візитною карткою Української Народної Республіки та Директорії. Як же так вийшло, що imperialistський атрибут став знаряддям національного відродження?
Цей екземпляр — свідчення того, як народ переосмислював навіть найпростіші речі, щоб висловити свою волю. Уявте: листи, надруковані цим символом, летіли по Україні, несучи з собою дух свободи! 💌🔥