Віденська серія поштових марок УНР — випуск, який так і не потрапив у поштовий обіг

- липня 08, 2026

Віденська серія

На засіданні уряду УНР 27.08.1920 р. в польському місті Тарнові було ухвалено рішення стосовно заміни всіх поштових марок, уживаних того часу на українських територіях, новим обіговим випуском з 14 марок. Це так звана “віденська серія” з номіналами від 1 до 200 гривень, для якої сюжети на 6 марок (номінали 2, З, ЗО, 50, 80 і 200 грн.) виконав Микола Івасюк, а решту - портретні - художньо обробив.

За задумом, нові знаки поштової оплати мали покласти край марковому безладдю і водночас мали б національну спрямованість, інформативність, а також спроможність “працювати” за новими поштовими тарифами, які були введені у червні 1920 року.

Виробництво марок Мінпошт і телеграфів замовило Віденському військовому інституту.

Непередбачене українцями перемир’я між Польщею і Радянською Росією (12.10.1920 р.) дало змогу більшовикам з листопада почати активні дії проти Української Армії.

20-21 листопада це протистояння скінчилося поразкою петлюрівців, і залишки українського війська разом з останніми урядовими обозами залишили Україну.

Невдовзі замовлені марки були готові (видрукувані у Відні в друкарні військово-географічного інституту), але викупити тираж уже не було сенсу. Марки залишились у Відні і в поштовий обіг не поступали. Постало питання про легітимність тих марок, бо й австрійські, й іноземні торгівці ставили під сумнів законність їх виробництва. Тоді Голова Комісії з виготовлення марок П. Сороко, який на той час перебував у Відні, і Член-Секретар цієї Комісії І. Шматко 8 березня 1921 р. створили офіційний документ щодо легітимності серії, а їхні підписи юридично завірив Консульський Відділ Посольства УНР в Австрії. Це сталося 11 березня 1921 р.

Сюжети марок:

1 гривня: У центрі зображення - великий тризуб - символ України.

2 гривні: Алегоричне зображення України у вигляді молодої жінки у вишитому вбранні з українським прапором у руках.

З гривні: Українська хата із садочком.

5 гривень: Чумак з волами в ярмі.

10 гривень: Портрет Богдана Хмельницького.

15 гривень: Зображення Івана Мазепи.

20 гривень: Портрет Тараса Шевченка.

ЗО гривень: зображення Павла Полуботка в кайданах у тюрмі.

40 гривень: Зображення Головного отамана Симона Петлюру.

50 гривень: Зображення українського козака, що сидить у степу та грає на бандурі.

60 гривень: Зображення будівлі в Києві, де Центральна Рада проводила свої сесії: це колишній Педагогічний музей. Орнамент рамки складається з українського витканого гобелена (килима).

80 гривень: Зображення запорізьких козаків у “чайках” (швидкоманеврені човни) на Чорному морі. У першій “чайці" особа, яка стоїть, тримає козацький прапор, інші веслують; ще одна “чайка” на горизонті підняла вітрила.