Поштові марки СРСР: Тарас Шевченко 1939 (Scott 721-723)

 

• Країна: СРСР (Пошта СССР)
• Дата випуску: 9 березня 1939 року
• Загальна кількість у серії: 3 марки
• Номери в каталозі Scott: #721–723 (у німецькому каталозі Michel: №695–697)

🔍 Детальний опис марок із цієї серії

• 15 копійок (Scott 721): Ранній автопортрет Тараса Шевченка (чорно-коричнева та чорна).
• 30 копійок (Scott 722): Портрет Кобзаря у зрілі роки (темно-червона та чорна).
• 60 копійок (Scott 723): Пам'ятник Т. Г. Шевченку в Харкові (зелена та темно-коричнева).

 Перші повноцінні шевченківські марки СРСР

Хоча за часів УНР (Української Народної Республіки) у 1920 році вже готували марку з Шевченком, в ієрархії Радянського Союзу до 1939 року його постать масштабного філателістичного вшанування не мала.

Випуск 1939 року став першою офіційною загальносоюзною серією, присвяченою українському поетові. Радянська влада намагалася інтегрувати Шевченка у свою ідеологію, зображуючи його виключно як «революціонера-демократа» та «борця проти царату», повністю ігноруючи його глибокий національний та релігійний контекст.

2. Таємниця третьої марки: розстріляний архітектор та зниклий скульптор

Найбільш драматична історія пов'язана з третьою маркою номіналом 60 копійок, на якій зображено знаменитий пам'ятник Шевченку в Харкові (відкритий у 1935 році).

• Трагедія авторів: Скульптор Матвій Манізер та видатний український архітектор Йосип Лангбард створили цей монумент, який вважається одним із найкращих у світі. Проте мало хто знає, що у процесі затвердження пам'ятника та його популяризації радянська цензура ретельно «зачищала» імена багатьох інших українських культурних діячів, які брали участь у конкурсах або позували для фігур (деякі актори театру «Березіль» Леся Курбаса, які позували для скульптур селян та робітників довкола пам'ятника, були репресовані та розстріляні).
• Ідеологічний підтекст: Марка з цим пам'ятником мала продемонструвати світові «розквіт радянської радянської України» та її нової індустріальної столиці (Харкова).

3. Створення «правильного» візуального канону

Зверніть увагу на вибір портретів для марок 15 та 30 копійок:

• На 15 копійках зображено романтичний автопортрет Шевченка у молодому віці (1840 рік) — часів написання першого «Кобзаря».
• На 30 копійках — суворий, проникливий погляд зрілого поета після років заслання (фотографія 1859 року, зроблена в ательє Деньєра).

Радянські художники-графіки (зокрема, відомий радянський майстер марки Іван Дубасов) отримали чітке завдання: очистити образ Шевченка від «буржуазно-націоналістичних» елементів і подати його як суворого, пролетарського пророка. З малюнків прибрали будь-які натяки на традиційні українські народні чи релігійні мотиви, залишивши лише сувору класичну графіку.

4. Філателістичний дефіцит і воєнне виживання

Ці марки вийшли у березні 1939 року, а вже за два роки розпочалася німецько-радянська війна. Величезна частина тиражу, яка зберігалася на поштових складах України, була знищена під час бомбардувань та евакуації.

Саме тому знайти сьогодні повний комплект із трьох марок в ідеальному чистому стані (без гашення)  — це великий успіх. Багато таких марок збереглися лише завдяки тому, що солдати або евакуйовані цивільні ховали їх між сторінками книжок як пам'ять про рідну домівку та Україну.