Пауль фон Гінденбург: біографія та роль в історії Третього рейху

 

ПАУЛЬ ФОН БЕНЕКЕНДОРФ УНД ФОН ГІНДЕНБУРГ:

Народився в Позені (нині Познань, Польща) 2 жовтня 1847 року. Здобув освіту в кадетській школі в Берліні, а в 1866 році вступив до прусської армії. Протягом наступних п'яти років брав участь у Семитижневій війні та Франко-прусській війні. Він прослужив 40 років в армії новопроголошеної (1871) Німецької імперії, отримавши звання генерала в 1905 році. Вийшов у відставку з дійсної служби в 1911 році.

На початку Першої світової війни, в серпні 1914 року, Гинденбург командував 8-ю німецькою армією на російському кордоні. Разом із генералом Еріхом Людендорфом як його начальником штабу, він здобув вирішальну перемогу над чисельно переважаючими російськими військами під Танненбергом. Потім його підвищили до фельдмаршала, а в 1916 році він змінив генерала Еріха фон Фалькенгайна на посаді начальника німецького генерального штабу. З Людендорфом поруч він став відповідальним за керівництво всіма німецькими силами. У березні 1917 року він розгорнув німецькі армії в Західній Європі в систему окопів через північну Францію, відому як «Лінія Гінденбурга». Ця «Лінія» виявилася настільки ефективною, що її не могли прорвати аж до жовтня 1918 року.

Після закінчення Першої світової війни Гінденбург вдруге пішов у відставку з армії та опублікував свої мемуари під назвою «З мого життя». У цій книзі він стверджував, що поразка німецької армії в Першій світовій війні була спричинена внутрішньою революцією, яка повалила Німецьку імперію та встановила республіку в 1919 році.

У 1925 році Гінденбург був обраний другим президентом Веймарської республіки (після президента Еберта), і хоча він прагнув німецької єдності, він просував інтереси юнкерів — потужної прусської земельної аристократії.

У 1932 році він знову балотувався на посаду президента як єдиний, хто міг перемогти кандидата від Націонал-соціалістичної (нацистської) партії Адольфа Гітлера. Однак, перемігши на виборах, 30 січня 1933 року він призначив Гітлера канцлером. Незабаром Гітлер отримав повний контроль над Рейхстагом — нижньою палатою парламенту, яка проголосувала за надання йому диктаторських повноважень 25 березня 1933 року. Після цього Гінденбург був лише номінальною фігурою в німецькому уряді.

Після смерті Гінденбурга в 1934 році Гітлер використав цю можливість, щоб влаштувати йому державний похорон. 7 серпня під час пишного державного похорону Гінденбурга генерал Вернер фон Бломберг, піддавшись тогочасній помпезності та обставинам, запропонував армії офіційно звертатися до Гітлера як до «Мій Фюрер» замість звичного «Пан Гітлер». Гітлер негайно прийняв пропозицію Бломберга.

---