Історія Баварії на марках: від Королівства до сучасності

 Баварія (Bayern)

З VI століття — Герцогство, з 1623 року — Курфюршество, з 1.1.1806 — Королівство; з 1815 року у складі Німецького союзу (з 1.1.1871 — Німецька імперія), з 7.11.1918 — Республіка (Народна держава), а з 15.9.1919 — Вільна держава із власним поштовим суверенітетом до 31.3.1920.

Земля між Альпами та Дунаєм, між річками Лех і Зальцах, а також Верхній Пфальц, із середини VI століття була племінним герцогством Агілольфінгів. У 788 році вона стала франкською провінцією, на початку X століття знову племінним герцогством. У 1070 році владу перейняли Вельфи (Вельф I), а в 1180 році — Віттельсбахи (Отто фон Віттельсбах).

У 1214 році завдяки шлюбу герцога Людвіга Кельгаймського до складу увійшов Рейнський Пфальц. У 1255 році виникли лінії Верхньої Баварії (із Рейнським Пфальцом) та Нижньої Баварії. У 1329 році відбувся поділ на Пфальц і Верхній Пфальц з одного боку та Стару Баварію — з іншого. Лише у 1777 році відбулося вовз'єднання, коли баварська лінія Віттельсбахів згасла, і Баварія на основі династичних угод перейшла до курфюрста Карла Теодора від Пфальцу, який також володів рейнськими герцогствами Юліх і Берг. Після його смерті у 1799 році Баварія перейшла до лінії Пфальц-Цвайбрюккен (Максиміліан IV Йосиф).

У наполеонівські часи відбулися значні територіальні зміни. Спочатку у 1801 році Баварія, яка з 1800 року була окупована французькими військами, мусила віддати Рейнський Пфальц та герцогства Юліх і Берг (Люневільський мир). Натомість у 1803 та 1810 роках Баварія отримала численні церковні князівства, а також швабські та франконські території (зокрема, Кемптен у 1803, Ліндау у 1805, Аугсбург і Нюрнберг у 1806, Регенсбург і Байройт у 1810). З 1805 по 1813 рік до Баварії також були приєднані Форарльберг, Тіроль, Зальцбург, Іннфіртель та Гаусрукфіртель. Максиміліан I Йосиф, який 1.1.1806 прийняв титул короля, у 1813 році перейшов на бік противників Наполеона і повернув австрійські території Австрії. Натомість Баварія отримала Ашаффенбург, Вюрцбург та лівобережний Пфальц.

Із вступом до Німецького союзу у 1815 році відбулося остаточне територіальне впорядкування Баварії зі створенням 8 адміністративних округів: Верхня Баварія (Мюнхен), Нижня Баварія (Ландсгут), Верхній Пфальц (Регенсбург), Швабія (Аугсбург), Верхня Франконія (Бамберг), Середня Франконія (Нюрнберг), Нижня Франконія (Вюрцбург) та Пфальц (Шпаєр). Після війни 1866 року Баварія мусила поступитися Пруссії гессенськими прикордонними районами Герсфельд та Орб, а також тюрингським анклавом Каульсдорф.

У листопаді 1918 року Курт Айснер оголосив дім Віттельсбахів усуненим від влади і проголосив Республіку. 15.9.1919 набула чинності Бамберзька конституція, Баварія була оголошена Вільною державою. Через створення Саарського регіону 15.1.1920 року з території Баварії було вилучено 416 км² західного Пфальцу, а 1.4.1920 за результатами народного референдуму до складу баварської державної території увійшла земля Кобург.

Після закінчення війни у 1945 році Баварія, за винятком Ліндау та баварського Пфальцу (французька зона), стала частиною американської зони окупації. У 1946 році союзники включили колишній баварський Пфальц до складу новоствореної землі Рейнланд-Пфальц. З 1949 року Баварія є землею (Вільною державою) Федеративної Республіки Німеччина.

---